посвячувати — див. висвячувати … Словник церковно-обрядової термінології
посвячувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
висвячувати — і посвячувати, освячувати Те саме, що рукопокладати … Словник церковно-обрядової термінології
посвятити — I свячу/, свя/тиш, док., перех., церк. 1) Док. до святити. •• Посвяти/ти лози/ною жарт. побити когось різками. 2) Освятити все чи багато чого небудь, у багатьох місцях. II див. посвячувати … Український тлумачний словник
посвячуватися — уюся, уєшся, недок., посвяти/тися, ячу/ся, я/тишся, док. 1) церк., заст. Ставати освяченим. 2) Приймаючи обряд висвячення, одержувати духовне звання; висвячуватися. 3) тільки недок. Пас. до посвячувати 1 4) … Український тлумачний словник
інавгуровувати — Інавгуровувати: посвячувати [35] … Толковый украинский словарь
офірувати — 1) (давати добровільно що н. на користь когось / чогось), жертвувати; подавати, подати (давати милостиню) 2) (що, чим), жертвувати (ким чим, заради / задля кого чого нічого не шкодувати задля когось / чогось), відмовлятися, відмовитися (від чого) … Словник синонімів української мови
приймати — I = прийняти (допускати у своє товариство, до складу якогось об єднання людей), брати, у[в]водити, у[в]вести, у[в]ключати, у[в]ключити; прилучати, прилучити, залучати, залучити, посвячувати, посвятити (кого у кого) Пор. зараховувати 1) II ▶ див.… … Словник синонімів української мови
присвячувати — I = присвятити (кому чому призначати / дарувати комусь твір літератури / мистецтва), віддавати, віддати, посвячувати, посвятити; приурочувати, приурочити (до чого одну подію до іншої, перев. урочистої) II ▶ див. віддаватися, приділяти I … Словник синонімів української мови
святити — (здійснювати церковний обряд свячення), освячувати, освятити, посвячувати … Словник синонімів української мови
